И лишь душа из беглого мотива про преисподнюю своими несколькими граммами претендует на идеал.
Я чекатиму від тебе листівок з тих станцій технічного обслуговування, де ні про що не запитуючи, лагодять з вдячним відгуком.
Її нотатник — документалістика особистої мужності. Вона керується власними категоріями зв'язків.
Ми жадібно вірили в дива, малюючи однаково щасливих людей. Ми швидко хотіли подорослішати, не тямивши за ту обов'язковість відповідальності.
Сподіватимусь, моя ініціатива вплине на їхню розсудливість. Звісно ж, я не чекатиму чергу каяття. Я їх так всіх давно пробачив.
Добре, коли ось так виховані всі присутні й було б ще краще, аби частіше, без жодних важливих справ, ми збиралися. Бо ж то неоціненність втрат ми усвідомлюємо запізно.
Так, вибач, я усвідомлюю, кожен має сам собі визначати міру добра, котрою він ділитиметься. Дякую тобі за прозорість досвіду, за той ентузіазм втілення добрих справ. За вплив на тих, хто вчиться озиратись на твоєму прикладі.