Розвиток міміки актора: практичні поради

Актори так часто зайняті удосконаленням сценічної мови і вивченням тексту, що вони зовсім не беруть до уваги один простий, але по правді важливий фактор — їх вираз обличчя. Нехай міміка і не є особливо важливою для театральної постановки — для телевізійних робіт вона просто необхідна. При роботі з камерою, зйомка обличчя крупним планом вважається нормою, і передати образ в цілому, просто начитуючи текст і дублюючи рухи, просто неможливо.

TalentsCollection підготував кілька практичних порад для розвитку міміки, які можуть істотно змінити якість ваших прослуховувань або зйомок. 


Порада 1: Репетируйте перед дзеркалом!

Напевно ви повністю погодитеся з тим, що сказати набагато легше ніж зробити. Відкиньте цей стереотип раз і назавжди. Талановитий актор повинен говорити і робити одночасно, тобто повністю володіти своєю мімікою. Щоб навчитися цьому, для початку, просто сядьте і подивіться на своє чудове відображення. Непогано, чи не так? :) Спробуйте зобразити п'ять стандартних емоцій: радість, смуток, здивування, роздратування і страх. Звертайте увагу на кожну маленьку функцію вашого обличчя під час кожної емоції: вигини ліній, руху губ, брів, очей і навіть носа. Зображуйте інші емоції. Цілком можливо, що Ви відчуєте себе безглуздо, але це найшвидший і найефективніший спосіб аналізу ваших виразів. 


Порада 2: Визначте, що працює, а що ні!

Тепер прийшов час визначити, на що насправді здатне Ваше обличчя і як воно виглядає під час певних емоцій. Більшість людей не поспішають до дзеркала, коли плачуть або сміються, і саме тому не знають, як виглядають їхні емоції. Якщо ж Ви актор — це просто неприпустимо. Уникайте або змінюйте реакції, в яких ваше обличчя виглядає неприродно і зовсім негарно. Міміка може як привертати увагу до вашої персони, так і відлякувати. Слідкуйте за цим!


Порада 3: Дотримуйтеся природності у Ваших виразах! 

Як тільки Ви визначили які функції обличчя Вам необхідно налаштувати, потрібно пограти з ними ще трохи. Актор повинен вміти передавати реакції такими, як вони виглядають в реальності. Не перегравайте. Ваші емоції не повинні бути занадто збудженими, інакше вони будуть викликати недовіру у глядачів. Хорошою вправою є практика плачу по команді. Не дивлячись на силу вашого духу — зламайте себе і відтворіть гучний крик, націлюючись на те, як ви зазвичай плачете в реальному світі. Як тільки ви закінчите цю вправу, знову плачте по команді, але на цей раз стримуйте все це. Нехай емоції всередині вас просочуються у вигляді сліз на ваших очах. Не забувайте: одне зусилля — два успіхи.


Порада 4: Грайте!  

У колишні часи, коли фільми були тихими, актори покладалися виключно на вираз обличчя і тілесні рухи, щоб передати свої почуття. Через це все повинно було бути перебільшено, і це правильно. З появою звуку ідея передати ситуацію обличчям майже не змінилася, тільки лише удосконалилася. З бажанням і з терпінням можна і гору зрушити. І якщо ви все ще перед дзеркалом — успіх гарантований. Спробуйте прочитати текст використовуючи міміку. Повністю віддавайтеся справі, яку робите, уявивши, що дзеркало — справжня камера. Репетируйте постійно і у Вас все вийде. Пам'ятайте: справжній актор сміється серцем і плаче очима!