Відкривай нові таланти

Творці вічного – сучасні писанкарі

Назад

Новина

14.04.2017

71

Якщо писанка – символ любові, то писанкарі – це ті, хто створюють цю любов і дарують її іншим. У їхніх руках народжуються справжні дива.
Вважається, що писанки дарують господарям дому, де зберігаються, затишок і тепло. Адже писанка – це втілення всього найкращого, що можна взяти від життя – сонця, природи, життя, весни. А ще це невід’ємна частина української культури. З роками ця традиція не зникає завдяки тим, хто продовжує писати писанки. Хто вони – сучасні українські писанкарі? TalentsCollection пропонує вам напередодні Великодня познайомитися із тими, хто не дає зникнути українським традиціям, адже писання писанок – Пасхальний звичай.
Варто зазначити, що кожен регіон малює писанки по-своєму, тому традиційні орнаменти і техніка виконання відрізняється – усюди особлива й унікальна.



ВІРА МАНЬКО
Віра, без перебільшення, являється однією із найвідоміших писанкарок сучасності. Майстриня не лише пише Великодні яйця, а й допомагає іншим розвиватися у цьому мистецтві! Відтак, вона зібрала понад 1500 зразків писанок у книзі «Українська народна писанка», та описали традиції, страви й обряди Пасхальних свят у книзі «Великодній кошик».


«Народні писанки відрізняються композицією, колористикою, вони пройшли шліфування віками. Мистецтво писання писанок настільки консервативне, що не можна було вносити будь-які свої зміни. Бабця писала, донька писала, внучка пише. Не можна було нічого змінити, як не можна міняти слів молитви. Та все ж вносилися якісь елементи, які покращували композицію. От подивіться на старі вишивки, ви побачите, як вони відрізняються від сучасних», — розповідає Віра Манько в інтерв’ю «Львівській газеті».
Колекція писанок Віри сягає понад 2 тисячі одиниці. Вона пише зазвичай за традиційними зразками, щоби зберігати історичну пам’ять нашого народу. Живе і творить писанкарка у Львові.



ОЛЕГ КІРАЩУК
Писанкар живе і творить у Коломиї, що на Івано-Франківщині. Писанкарством захопився ще у дитячому віці, тому уже майже 40 років не зраджує своїй улюбленій справі. Хоча був період, коли вже не знав чи зможе писати чудо-яйця, адже понад рік був добровольцем у зоні АТО.



Проте зараз писанкар продовжує творити справжні шедеври, адже у нього є власний авторський почерк. Він комбінує традиційні покутські й гуцульські візерунки із елементами петриківського розпису і навіть мотивів Марії Приймаченко.
Роботи майстра знані і за межами нашої країни. Їх представляли на виставках в Австралії, Канаді, Великобританії, США, Японії, а ще для осінньо-зимової колекції 2008-2009 модний дім «Gucci» використав орнаменти Олега на своїх сукнях. Писанкаря про це попередньо не повідомили, він дізнався про це вже з листів знайомих, яких упізнали стиль майстра. Проте Олег не образився, а навіть більше – зрадів так званому безкоштовному піару :)




ЗОЯ СТАШУК
Зоя Сташук з 1992 року займається виключно писанками і каже, що дуже щаслива з того. Перші 5 тисяч робіт були традиційними. Після того писанкар почала писати авторські роботи, створюючи своє власне бачення писанок.



Майстриня ділиться своїм досвідом з іншими – видає книги про писанки, проводить майстер-класи. Її роботи бували на виставках у Японії, Німеччині, Білорусі, Франції, Швейцарії, США і навіть Аргентині.
Про значення писанок та традиції їх написання Зоя розповідає в одному з інтерв’ю:

«Яйце — символ весни, пробудження. Навіть жовток і білок — символи життя. Знаки, що складаються у візерунок, — обереги. Думки, які людина вкладає у це, очищують простір навколо автора. Він створює справжнє енергетичне диво, в яке вкладає все, про що мріє… На щастя, саме українцям вдалося зберегли сакральність, тобто священний смисл писанки. Колись писали писанки у всіх селах. У містах – менше. І займалися цим переважно жінки. Вони, як на мене, — чутливіші, гармонійніші».
Дуже любить трипільські орнаментику, каже, що енергія дуже сильна у ній. Сьогодні писання писанок не лише хобі, а й професія майстрині.




ЮЛІЯ БУРКО
Майстриня живе і творить у Червонограді, що на Львівщині. Писанкарка активно популяризує мистецтво писанкарства: майстер-класи, гуртки, створила музей пам’яті Тараса Городецького (визначного українського писанкаря). Також Юлія привила любов до такої неймовірної справи своїм синам-близнюкам Богдану і Тарасу. І в 2007 році у Львівському музеї етнографії і художнього промислу відбулася виставка їхніх робіт «Великодні візерунки».



У своїх роботах Юлія компонує традиційні оберегові символи, додаючи щось своє. Відтак, вона почала писати на писанках поезії Шевченка.
А ще Юлія Бурко популяризує писанкарство за допомогою Незалежного жіночого товариства, яке створила у місті Червоноград.




ОЛЕКСАНДР ОПАРІЙ

«Важливо, щоб комерція не знищила автентичність традиції», – говорить в одному з інтерв’ю писанкар Олександр Опарій.
Саме над цим і трудиться митець – над збереженням українського. Олександр – художник, живе і творить у Львові, допомагає іншим розвиватися й вчитися новому. Колекціонує вишивки. Головна пристрасть майстра – петриківський розпис, який він зображає і на яйцях, і на посуді.



Писанки ж писанкар почав писати з 2003 року, навчив його цьому друг Тарас Городецький, великий писанкар, якого вже немає з нами.
Роботи майстра вирізняються точністю й ритмічністю. А головне, що він має власний стиль і всі традиційні роботи ускладнює і вдосконалює – художницька натура дається взнаки. Любить як геометричні, так і квіткові мотиви. На його думку, цілком природно, коли людина додає в традиційне мистецтво свою індивідуальність. Митець вважає, що ті, хто пишуть писанки творять красу, добро і вічне.
До речі, у 2007 році Віктор Ющенко придбав до своєї приватної колекції близько 50 писанок Олександра.



ТЕКСТ: Христина Процик
Тільки авторизовані користувачі можуть залишати коментарі

Дивіться також