Відкривай нові таланти

Назад

UZARI: «ОСТАННІМ ЧАСОМ У БІЛОРУСІ НАС ПОЧАЛИ ПОРІВНЮВАТИ З ВАШИМИ «ОКЕАН ЕЛЬЗИ»

Новина
14.06.2017, 12:15
5412
Білоруський співак Uzari (справжнє ім’я Юрій Навроцький) підкорив сцену своєї країни і тепер завойовує серця українців і всієї Європи. Він вже встиг взяти участь в українському «Голосі країни-6» та «Євробаченні-2015».

Сьогодні хлопець впевнено рухається далі, завойовуючи нові серця слухачів. Uzari – не лише співак, а й продюсер, композитор, автор книги, актор, засновник дитячо-молодіжного центру мистецтв у Мінську та музичної групи «Uzari», а ще борець за відродження нації своєї країни!

У розмові з TalentsCollection соліст гурту розповів про свою багатогранність та поділився секретом успіху. Читайте про плани, життєві принципи і любов до українців щирого білоруса.


ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ПРОФІЛЬ UZARI НА ПОРТАЛІ TALENTSCOLLECTION.  


«ДЛЯ МЕНЕ ВАЖЛИВО ЗАВЖДИ ЗАЛИШАТИСЯ СОБОЮ».

– Що означає Ваш сценічний псевдонім «Uzari»? Як він з'явився?
– Це синтез двох моїх імен в житті. Колись мій дід хотів назвати мене Jozef, в честь свого батька. Але в той час це було б занадто оригінально для оточуючих, тому мене назвали звичніше – Юрій. Кажуть, що псевдонім і образ артиста нерідко впливають на його життя, захоплюють особистість. Для мене важливо завжди залишатися самим собою. Тому коли постало питання вибору псевдоніма, я поєднав ці два імені, і з'явився Uzari!
– Чим займаєтеся більше – співаєте чи створюєте пісні?
– Не можна виміряти точно, чим я займаюся більше. Я співаю пісні, які створюю сам, тому для мене це безперервний процес. Це те з чого починається мій ранок, і закінчується день. Творчість – основне джерело мого натхнення і матеріального доходу.
– А як щодо Вашої групи «UZARI»? Що більше розвиваєте – себе в якості вокаліста чи групу?
– Багато часу я виступав сольно, це був старт моєї кар'єри, перший успіх, і популярності я домігся сам. Але з часом зрозумів – для подальшого руху мені потрібна команда! У групі я не тільки вокаліст, а й ідейний двигун, композитор. Це те, чим я живу. Зараз, щоб домогтися успіху, потрібно бути універсальною людиною, яка вміє все. Я несу відповідальність за всю команду.


– Ви ж ще й продюсер? Розкажіть нам про свої проекти, що Ви продюсуєте?
– Так. Продюсування ще один виток у моїй кар'єрі. В один момент прийшло розуміння – мені є що передати іншим вокалістам – свій досвід. Так я створив компанію «Uzari Production» і зібрав команду професіоналів. У нас важливо, що кожен займається своєю справою і намагається не «заважати» роботі один одного. Навіть якщо дуже хочеться (сміється). Ми довіряємо професіоналізму колег і працюємо злагоджено. За нашими спинами не один міжнародний масштабний проект, і я впевнений, що в цій площині ми рухаємося в правильному напрямку.
– Ви – засновник дитячо-молодіжного центру мистецтв «Арт-Платформа» в Мінську, яке існує вже майже два роки. Як виникла така ідея? І яка ж мета діяльності Вашого центру?
– Я давно мріяв відкрити такий творчий простір, де діти і підлітки зможуть збиратися, вільно висловлювати свої ідеї і розвивати здібності. Можу сказати впевнено, що в нашому центрі займаються найталановитіші діти країни. Ми, в першу чергу, розвиваємо індивідуальність дитини, прислухаємося до її думки, і вже з огляду на ці фактори вибудовуємо для нього програму занять. Потім пишемо пісні, ставимо концертні номери. Важливо розуміти, що ці діти і є майбутнє Білорусі. Тут головна заповідь – не нашкодь.

«Я СПІВАЮ «МОВОЮ» І ВПЕВНЕНИЙ, ЩО УКРАЇНСЬКИМ СЛУХАЧАМ МОЯ МУЗИКА БУДЕ ЗРОЗУМІЛА І БЛИЗЬКА».

– На аудиторію якої країни більше орієнтуєте свою творчу діяльність?
– Я популярний в Білорусі, але хочеться йти далі, розширювати горизонти. Зараз мені дуже цікава Україна. У вас музичний ринок набагато різноманітніший і більш розвинений, ніж у нас. Українці більш рухливі і креативні, легкі на підйом. Більш відкриті до спілкування і експериментів. До того ж, я вважаю, що ми справді братні народи. У нас багато спільного, так історично склалося. Взяти хоча б мову, адже в світі «мови» тільки дві – українська і білоруська. Я співаю «мовою» і впевнений, що українському слухачеві моя музика буде зрозуміла і близька.
– Участь в якому проекті для Вас є найважливішою?
– Напевно, поки – «Євробачення». Але не варто забувати, що це лише один з європейських конкурсів. На мій погляд, в наших країнах його значення сильно перебільшено. Більшість артистів в Білорусі вважає «Євробачення» найвищою сходинкою в кар'єрі. Для мене це був значний крок, але я йду далі, і 2015 рік уже переріс. Для мене відкриті нові перспективи, більш значущі і широкі горизонти.



– А що Ви взяли для себе від участі в «Євробаченні-2015»?
– Знову ж таки – досвід. Крім тривалої підготовки, де продумується кожен твій крок і кожен рух, я навчився «тримати марку». Під час конкурсу дуже тисне всюдисуща конкуренція. Всі ретельно стежать один за одним, спостерігають і порівнюють. Таку напругу важко витримати. Прес-конференції проходили англійською мовою, мені довелося за короткий час підтягнути мову. Постійні репетиції і прогони вимотують фізично. Важливо було виступити на рівні. Я вважаю, мені це вдалося. Були помилки, це природно, але я гідно представив свою країну, і для себе «галочку» поставив. Хоча, хто знає, може, ви ще побачите мене на сцені «Євро» (посміхається).

«УКРАЇНЦІ БІЛЬШ РУХЛИВІ Й КРЕАТИВНІ, ЛЕГКІ НА ПІДЙОМ»

– Як вам працювалося в команді Тіни Кароль під час участі в українському «Голосі країни»?

– Тіна прекрасна і мудра жінка. Творча, без сумніву, дуже талановита. Я радий тому, що ми працювали разом в проекті «Голос країни». Для мене це був чистий експеримент: інша країна, цікавий формат шоу, несподіваний вибір пісень. Наприклад, коли мені запропонували співати «Стицамен» Івана Дорна, я був здивований, мені здавалося, що ця пісня точно не моя. Але в підсумку, я навіть записав кавер-версію, тому що отримав величезну кількість повідомлень з проханням заспівати її сольно. Я погодився, але зробив це по-своєму, по-білоруськи.



– Чия творчість з українських співаків Вам ще імпонує? Можливо, хочете ще так поекспериментувати?
– Я завжди відкритий до експериментів, будь-які дуети і колаборації мені цікаві. У вас дійсно велика кількість якісних проектів, за якими я із задоволенням слідкую. Виділяти нікого не буду, але скажу, що в моєму плей-листі в машині є і українська музика. Останнім часом в Білорусі нас почали порівнювати з вашими «Океан Ельзи». Нам це дуже приємно, правда. Думаю, тут справа в якості та подачі музичного матеріалу. І однозначно щирості, адже тільки та музика, яка йде від душі, торкає серця.
– Помітила, що у Вашому Фейсбуці більшість записів білоруською мовою, а як щодо творчості? Яка мова Вам ближча у ній?
– Однозначно білоруська. До рідної мови в творчості я прийшов не відразу. Але настав той період, коли я можу розправити спину, і сказати, що так – я білорус! У житті так само намагаюся говорити «мовою» і радий, коли мені відповідають тим же. Для нашої країни зараз дуже важливо відродити і зберегти свої історичні цінності, адже в цьому наше майбутнє і наша індивідуальність. Правду кажуть, що без мови немає країни.


«ЧАСТО НАВОДЖУ В ПРИКЛАД УКРАЇНУ АБО ПОЛЬЩУ. ВИ ЛЮБИТЕ СВОЮ КРАЇНУ І КУЛЬТУРУ, ЦЕ ТЕ, ЩО ЗАКЛАДЕНО У ВАС НА МЕНТАЛЬНОМУ РІВНІ».

– Кому або чому зобов'язані своїм успіхом? Можливо, якісь обставини сприяли цьому?

– Я нікому не зобов'язаний. Можу висловити свою подяку людям, які допомагали мені досягти своєї мети: педагоги з вокалу, режисери, хореографи, постановники і т.д. Особливо – своїм рідним, ця підтримка дає мені сили. Навіть людям з не дуже хорошими намірами можу сказати спасибі – це загартовує, наштовхує на висновки, і тримає в тонусі.
– Бували переломні моменти? Творча криза?
– Неможливо весь час бути на зльоті. Звичайно, бувають дні, коли хочеться залишитися вдома і нічого не робити. Але через велику кількість ідей і завдань, які я ставлю перед собою, завжди є чим зайнятися, і нудьгувати ніколи. Насправді, творчої кризи я ніколи не відчував. Напевно, тому що перебуваю в постійному русі і пошуку. Я сам пишу пісні, перебуваю в безперервному творчому процесі, він захопив мене давно і не відпускає.
– Яка Ваша основна мета в житті?
– Я активно займаюся розвитком національної культурної «спадщиною» Білорусі, розвитком рідної мови. Не можна назвати це основною метою в житті, але це те, що турбує, йде від душі. Зараз у нас увійшли в моду вишиванки, різні білоруські значки і символи. Не можна не радіти цьому, але мені здається питання національної приналежності сягає набагато глибше. Тут я часто наводжу в приклад Україну або Польщу. Ви любите свою країну і культуру, це те, що закладено в Вас на ментальному рівні, а не нав'язане з боку або є даниною моди, саме це неймовірно цінно.

ПОРАДИ ТАЛАНТАМ: «МИ САМІ БУДУЄМО СВОЄ ЖИТТЯ І КАР'ЄРУ, НІХТО ЗА ВАС ЦЬОГО НЕ ЗРОБИТЬ».

– Що Ви можете порадити молодим талантам? З чого потрібно починати?

– Основи ніхто не відміняв. Кожен алмаз потребує огранювати, і чим більше граней, тим яскравіше він виблискує. Тому не думайте, що якщо ви талановиті, то перед вами відкриті всі двері. Це не так. Необхідно вчитися і перебувати в постійному розвитку своїх здібностей.
Крім того, завжди потрібно розраховувати тільки на себе. Всебічно себе розвивати. Поки сам не почнеш діяти ніхто тебе не помітить. Ми самі будуємо своє життя і кар'єру, ніхто за вас цього не зробить.
– Як думаєте, талантами народжуються чи стають? Можливо розвинути свій талант?
– Напевно, все-таки народжуються, але потрібно розвивати здібності, це однозначно! Талант далеко не 100% успіху, а всього лише 20%, а то і 10. Як правило, ті, хто роблять ставку тільки на талант залишаються далеко позаду, ніж ті, хто багато трудиться і наполегливо йде до своєї мети.
– Як потрібно ставитися до критики?
– Якщо це обґрунтовано, то – прекрасно. Я прислухаюся до думки професіоналів. І завжди намагаюся врахувати зауваження, або визнати свої помилки. Але дуже часто стикаюся з критикою, яка більше йде як наслідок заздрості. На такі випади намагаюся не реагувати.


«ВАШ РЕСУРС TALENTSCOLLECTION – ЗРОЗУМІЛО, ЛАКОНІЧНО І, ВОДНОЧАС, ЯСКРАВО».

– Поділіться планами! Над чим працюєте зараз?

– Зараз я закінчую роботу над книгою з вокальної майстерності. Думаю, що такий посібник буде цікавим не тільки вокалістам, а й іншим читачам, тому що багато ситуацій взяті з мого життя. Книга написана доступною сучасною мовою, і буде цікава широкій аудиторії. Так само йде робота над першим білоруськомовним альбомом. Ще багато глобальних планів, але говорити про них поки рано. Зараз пробую себе в кіно, подивимося, що з цього вийде.
– Звідки Ви дізналися про наш ресурс «TalentsCollection»? Чи сподобався він Вам?
– Про ресурс дізнався від свого менеджера. Вона, до речі, українка. TalentsCollection – приклад сучасного каталогу, як для акторів, так і для кастинг-менеджерів та продюсерів. У наш час дуже важливо не витрачати багато часу на пошуки потрібної інформації. Ресурс TalentsCollection – зрозуміло, лаконічно і, водночас, яскраво.



Текст: Христина ПРОЦИК
Фото і відео: з особистого архіву UZARI.
Тільки авторизовані користувачі можуть залишати коментарі

Дивіться також