Нічого не бійся, ні до кого не озивайся, йди своїм маршрутом. Бувай, мені лишиться тільки за тебе молитись.
Ото ж дійсно, хай поки буде цей стілець, цей посуд розбитий від нудьги, ніж потім знову один і той же сценарій.
Ми не скнари з претензією на відсотки. Ми лиш хочемо, аби хоча б одиницею з лихви годувати тих, хто ледь тупає.
Сьогодні вона надзвичайно тендітна, й ця легкість додає мені уяви, щоб зараз виразно змалювати її словесний портрет, без жодного докору за короткий лист від учора.
Мабуть, навіть мене вона ще не готова залучити до тих таємниць свого лабіринту.
А те, що недоторканно ввижається, вона обов'язково розповідає мені як своєму таємному архіваріусу. А я, ніби слідчий, все занотовую — з її слів завірено вірно.
Через ті видіння спати моторошно й сподіватися болісно. Отож-бо тільки б добути до того, аби віднесли в один ряд з рідними.