Як ілюзіоніст Гудіні вигадав найскладніші трюки, які досі не можуть розгадати

Цей чоловік впродовж усього свого життя свідомо наражав себе на смертельну небезпеку. І хоч насправді він дуже боявся смерті, та більше за все його лякав той факт, що його ім’я колись можуть забути.

Найбільший страх так і не здійснився. Він і до сьогодні залишається найвідомішим американським ілюзіоністом та фокусником,  - пише сайт 24.

З десяти років Гаррі показував карткові фокуси у розважальних закладах. В одинадцять – через матеріальні труднощі сім’ї – покинув школу та пішов працювати помічником коваля. Саме в цей період життя майбутній всесвітньо відомий ілюзіоніст серйозно захопився цирком. Спочатку він виступав гімнастом у кочовому цирку, але мріяв стати фокусником.

Спочатку молодий фокусник виступав на ярмарках та в музеях. Платили за ці виступи мало, а повторювати одну і ту ж програму доводилося багато разів. Гудіні щораз придумував нові трюки, які старанно відпрацьовував, щоб виступ пройшов бездоганно. Інколи через брак коштів йому доводилося не їсти по кілька днів, пальці припиняли слухатися, проте фокусник щораз завершував виступ без жодної помилки.

Першим трюком, який приніс Гудіні неймовірну славу, був виступ "Метаморфоза". Асистенткою під час виконання була його дружина. Під час трюку асистентка зачиняла Гудіні в скрині, сама ставала зверху на неї, піднімала перед собою завісу, а за лічені секунди на її місці з’являвся сам фокусник. Публіка шаленіла від цього видовища.



Наступний свій трюк Гудіні придумав абсолютно випадково, коли його друг, який був поліцейським, одягнув на нього кайданки, задля жарту. Гаррі був неймовірно пластичним, тож йому вдалося від них звільнитися. Так він почав показувати фокус із наручниками публіці, щоразу ускладнюючи собі завдання. Його обвішували ланцюгами, які важили інколи 60 кілограмів, і щоб від цього всього звільнитися Гудіні вистачало всього декілька хвилин.

На початку ХХ століття Гаррі гастролював Росією. Там він показав незабутній трюк із втечею з Бутирської в’язниці. На нього одягли кайдани та наручники, помістили у клітку для перевезення злочинців і закрили в камері для смертників. Через 40 хвилин великий ілюзіоніст вибрався звідти. Це було черговою сенсацією.



Гудіні настільки був захоплений відчуттям слави, що вирішив ще більше ускладнити трюк із визволенням. Наступного разу його опустили в ящику закритому замками у водойму. Вода швидко наповнювала скриню, тож часу в Гудіні було обмаль. Тоді він не на жарт злякався за своє життя. Йому вдалося вчасно звільнитися. Гаррі був наляканий, проте навіть не думав зупинятися на досягненнях і повторював подібні трюки знову і знову. Бажання слави було сильнішим, ніж страх перед смертю.

Ніхто із суперників не міг повторити трюків великого майстра, а публіка вимагала розкрити таємницю його фокусів. У відповідь Гудіні обіцяв, що усі таємниці розкриються у день, коли йому виповниться 100 років, і чемно просив усіх дочекатись. Він стверджував, що усі секрети своїх трюків виклав на папері і помістив їх у конверт, який відкриють у 1974 році.

Гаррі був першим майстром ілюзії, який мав своє власне шоу на Бродвеї. Воно так і називалося – "Гудіні" – і мало неймовірний успіх. Він розважав публіку своїми трюками до 52 років. Смерть, якої він так боявся, зустріла його 31 жовтня 1926 року.

Мрія всього життя Гудіні здійснилася – його ім’я відоме усім й до нашого часу, а секретів ніхто так і не розкрив, існують лише певні здогадки щодо виконання надскладних трюків. У день його 100-ліття заповітний конверт, в якому майстер обіцяв розкрити таємниці, привселюдно відкрили, але в конверті лежав лише стос чистого паперу, а на кожному листку був видрукуваний єдиний напис – "Майстер Гудіні".