5 продюсерів і шоураннерів, які пішли до кінця і домоглися успіху

Іноді мистецтво продюсування полягає в тому, щоб вхопитися за потенційно проривний проект, якого зовсім не бачать інші учасники кінопроцесу. Ми згадали видатних сучасних продюсерів і шоураннерів, які довели, що терпіння і кмітливість - це ключ до успішної кар'єри.

Девід Беніофф і «Гра престолів»


Девід Беніофф і Джейсон Момоа на зйомках «Гри престолів»

Шоураннер «Гри престолів» Девід Беніофф далеко не відразу вирішив, чим хоче займатися в житті. Після закінчення коледжу Беніофф встиг попрацювати охоронцем в нічному клубі, учителем в школі та інструктором з рестлінгу, а потім відправився в Дублін, щоб вивчати творчість Семюела Беккета. Проте, академічна кар'єра здалася йому занадто одноманітною. Тому він присвятив два роки створенню своєї дебютної новели «25-а година», яка, будучи опублікованою, відразу ж привернула увагу голлівудських босів. Побачивши світ у 2002 році драма «25-а година» (режисер Спайк Лі) мала великий успіх у критиків і глядачів, і не в останню чергу, так як намагалася чесно передати тему «свіжої» трагедії 11 вересня 2001 року.


Джордж Р.Р. Мартін, Деніел Бретт Вайс і Девід Беніофф

Але справжня слава прийшла до сценариста, коли він зважився виступити в якості шоураннера «Гри престолів», телевізійної адаптації серії романів Джорджа Р.Р. Мартіна «Пісня льоду і вогню». Беніофф прийшов до Мартіна з незвичайною на той момент ідеєю: перетворити його сагу в телевізійний серіал, а не в повнометражний фільм, що пропонували зробити інші продюсери. Мартін, впевнений в тому, що екранізація його епопеї повинна бути порівнянна за масштабністю з «Володарем кілець» Пітера Джексона, з радістю прийняв пропозицію Беніоффа і його партнера Деніела Бретта Вайса. Випуск серіалу на кабельному телеканалі HBO дозволяв обійти суворі вікові рейтинги, що відіграло важливу роль для «Гри престолів», де присутня левова частка сексу і насильства. Правда, існує легенда, за якою Беніофф заручився підтримкою Мартіна, правильно відповівши на каверзне запитання: «Як звуть матір Джона Сноу?».


Деніел Бретт Вайс і Девід Беніофф

Ставши шоураннером нового проекту, Беніофф з Вайсом включили Мартіна до складу продюсерського цеху і навіть зробили його своїм співавтором. Серіал чекав колосальний успіх і багатотисячна армія фанатів. На даний момент встигло вийти сім сезонів «Гри престолів», а Беніофф готується до запуску серіалу «Конфедерат», де він також виступить в якості шоураннера.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КРАЩІ ЕКРАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

Джосс Відон і серіал «Баффі»


Джосс Відон

Шоураннер проектів «Світлячок», «Ляльковий будиночок» і «Агенти" Щ.И.Т "» Джосс Відон переїхав в Лос-Анджелес у 1987 році, але не зміг знайти роботу в кіновиробництві, тому влаштувався у відеомагазин. Зайнявшись в результаті написанням сценаріїв для ситкомів, Відон потрапляє в сценарну кімнату серіалів «Розанна» і «Батьки». Останній був негативно оцінений критиками і майже відразу закритий, і в підсумку Відону довелося на якийсь час припинити кар'єру сценариста і стати сценарним доктором. Паралельно він виношував ідею серіалу з концепцією сильної героїні, яка виступає проти надприродних сил.


Постер до фільму «Баффі-переможниця вампірів»

У 1996 році Відон приніс перший драфт сценарію «Баффі-переможниця вампірів» на телеканал Warner Bros., відразу обумовивши, що повинен мати повну творчу свободу і контроль в роботі над проектом. Ідея Джосса була досить революційна для американських телевізійних реалій середини 90-х: крім того, він повинен був стати єдиним автором всіх серій «Баффі ...», він ставав виконавчим продюсером серіалу, «тримаючи на прицілі» кожен значущий аспект виробництва. Більше того, Відон сам режисирував ті сцени серіалу, які несли в собі ключове значення для розвитку характеру Баффі. Таким чином сценарист ставав шоураннером проекту в сучасному розумінні цього терміна. Прагнення до тотального контролю над процесом виробництва було для нього виправданим: фільми по його першим сценаріями, які знімали інші режисери, провалилися в прокаті.

Ставши в буквальному сенсі дітищем Джосса Відона серіал «Баффі-переможниця вампірів» знайшов шалену популярність у середовищі фанатів, і отримав номінацію на премію «Еммі». Це забезпечило Відону статус одного з найбільш затребуваних шоураннерів сучасності, укупі з творчим контролем над серіалами «Ангел» (спін-офф «Баффі ...»), «Ляльковий дім», «Агенти Щ.И.Т.», і іншими масштабними голлівудськими проектами. Крім того, Відон - автор культового в середовищі фанатів жанру фентезі-серіалу «Світлячок» та повнометражного фільму «Місія "Сереніті"», заснованого на сюжеті цієї саги. В даний момент він працює над створенням серіалу, дія якого відбувається в епоху Другої світової війни.
 
Петер Ольбек Єнсен і «Європа»


Петер Ольбек Єнсен

Майбутній продюсер визнаних шедеврів Ларса фон Трієра «Розсікаючи хвилі», «Догвілль» і «Меланхолія» датчанин Петер Ольбек Єнсен почав свою кар'єру з арт-хаусної стрічки «Ідеальний світ», яка повністю провалилася в прокаті. Щоб розплатитися з боргами (до речі, цей процес зайняв 12 років), Єнсен влаштувався працювати випусковим директором в рекламному агентстві, де і познайомився з Ларсом фон Трієром, який запропонував йому попрацювати разом. За словами Єнсена, з фон Трієром в той час ніхто не хотів мати справи, бо «він був тим ще козлом», а останню на той момент картину режисера «Епідемія» критики оцінили негативно. Незважаючи на сумніви в особистості епатажного режисера, Єнсен вирішив, що у нього «не було вибору», і занурився в роботу. Після того, як партнери зняли рекламу французької транспортної компанії, Ларс попросив Петера допомогти йому з продюсуванням його нового фільму «Європа».


Кадр з фільму «Європа»

Проект «Європа» був вкрай ризикованим: на голову Єнсену «звалилася» копродукція відразу з п'ятьма країнами, що було на той момент нонсенсом для датського кіно. У фільму було більше двадцяти фінансових партнерів в умовах відсутності укладених контрактів і збутової компанії (продюсер просто не турбувався такими «дрібницями»). У разі чергового провалу Єнсену довелося б назавжди піти з кіно. Але це було того варте. Провівши несподіваний фурор, картина отримала три нагороди в Каннах, і після її виходу на горизонті з'явилися великі продюсери з Великобританії, Німеччини та Франції. Незважаючи на це, Ларс фон Трієр зберіг за Єнсеном роль свого головного продюсера. На сьогоднішній день Петер Ольбек Єнсен встиг спродюсували понад 170 європейських і міжнародних картин, залишаючись, разом з тим, вірним фон Трієру. В даний момент Єнсен працює над його картиною «Будинок, який побудував Джек» (планується до виходу на екрани у 2018 році).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАЙУСПІШНІШІ РЕЖИСЕРИ СВІТУ

Тед Хоуп і «Весільний банкет»


Тед Хоуп

Метр незалежного кіно Тед Хоуп ( «21 грам», «Вічне сяйво чистого розуму») почав свою кар'єру, влаштувавшись у відділ кореспонденції New Line Cinema, і писав відгуки на отримані там сценарії. Така позиція допомогла йому вибудувати відносини з молодими сценаристами, чиї роботи по тій або іншій причині студія відкинула. Вирішивши стати продюсером, Хоуп спільно зі своїм партнером Джеймсом Шамусом засновує у 1990 році компанію Good Machine. Продовжуючи дотримуватися своєї тактики працювати з невідомими, але багатообіцяючими режисерами, компанія розпочинає співпрацю з Енгом Лі, чиї дебютні короткометражки захопили Хоупа. Результатом спільної роботи Good Machine і Енга Лі став фільм «Весільний банкет», знятий за 700 тисяч доларів, які вдалося знайти в Тайвані. Але на етапі продажів виникли цілком очікувані проблеми: картина була зроблена в стилістиці 1940-х, розповідала про проблеми геїв, а також знята на сімдесят відсотків на китайській мові. Всі торгові агенти говорили Хоупу, що картина абсолютно не продається як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Ця обставина могла стати величезною проблемою, адже гроші, витрачені на виробництво, необхідно було повернути інвесторам, а на кону стояла кар'єра Хоупа.


Кадр з фільму «Весільний банкет»

Коли «Весільний банкет» потрапив до основного конкурсу берлінського кінофестивалю, Хоуп разом зі своїм партнером відправився в Берлін і вирішив зайнятися продажами самостійно, без допомоги торгових агентів. І все вийшло: за півтора тижні берлінського «вояжу» картина «Весільний банкет» зуміла заробити три мільйони доларів. Секрет успіх був простий: після знайомства з представниками локальних ринків, Хоуп пропонував їм поспілкуватися «віч-на-віч» в будь-якому зручному для цього місці, барі або готельному номері, і дохідливо аргументував, чому фільм сподобається глядачам в інших країнах. В результаті індивідуальний підхід до дистриб'юторів подіяв набагато краще сухих розрахунків торговельних агентів.

Прийнявши на озброєння цю тактику, Хоуп зміг домогтися величезних успіхів в продюсуванні кіно. Його продюсерський проект «Вічне сяйво чистого розуму» виграв премію «Оскар» за кращий сценарій у 2005 році, а «Американська пишнота» стала володарем призу «ФІПРЕССІ - особливий погляд» в Каннах двома роками раніше. В даний момент Хоуп продюсує фільми в рамках сімейної компанії Double Hope, а також очолює San Francisco Film Society.
 
Ілля Стюарт і «Холодний фронт»


Ілля Стюарт / Фото: Ольга Насєдкіна

Продюсер гучних російських фільмів «Учень» і «Блокбастер» Ілля Стюарт почав свою кар'єру асистентом продюсерського відділу у великій рекламної компанії BBDO Group. Потім він заснував Hype Production, яка успішно працювала в ніші рекламного відео і музичних кліпів. Досить сказати, що компанія отримала кілька «Каннських левів», найпрестижнішу премію в галузі реклами. Але відкрити підрозділ, що займається виробництвом кінофільмів, було для компанії новим викликом. Відсутність досвіду в сфері кіно могло стати серйозною перешкодою в контексті вирішення творчих і технологічних завдань, пошуку фінансування. В результаті, пробним випробуванням для Іллі Стюарта стала повнометражна картина «Холодний фронт» кінокритика Романа Волобуєва, що оповідає про трьох молодих хіпстерів, які застрягли на півночі Франції.


Кадр з фільму «Холодний фронт»

Одна із сильних сторін Hype Production - вміння якісно організовувати виїзні зйомки. Як тільки Стюарт прочитав сценарій Волобуєва, стало зрозуміло: зйомки картини і справді повинні проходити у Франції, що дозволило б продемонструвати продюсерську вправність компанії максимально наочно. Іншим козирем Hype Production вважалася візуальна складова, тому Стюарт найняв на проект оператора Михайла Хасая, який створив в кадрі стильну європейську картинку. Основна проблема виробничого процесу полягала в досить стислих термінах підготовки та продакшну: бюджет картини вимагав вкластися в сімнадцять знімальних днів. Для вирішення цього завдання Стюарт керувався принципами підвищеної дисципліни, яка властива рекламному виробництву, намагався мінімізувати будь-які імпровізації на виробництві, працювати за наміченим заздалегідь планом, не даючи собі права на помилку. У загальному і цілому, «Холодний фронт» продемонстрував високий рівень професіоналізму Стюарта як продюсера і вивів Hype Production на арену російського кіновиробництва.

Буквально за півтора роки, що минули з прем'єри фільму, Стюарт встиг випустити «Учня» Сєрєбрєннікова (і навіть отримати за нього премію Франсуа Шале в Каннах), і допомогти Волобуєву зняти новий фільм «Блокбастер», який претендує на комерційну успішність. У планах - повнометражний фільм молодого режисера Олександра Молочникова «Міфи».