9 порад колегам від відомого голлівудського режисера Рона Ховарда

Один з провідних майстрів Голлівуду, автор «Ігор розуму», «Нокдауну», «Хана Соло» ділиться професійними порадами: як монтаж може змінити фільм, чим режисеру корисний акторський досвід і в якому сенсі не варто думати про аудиторію. Читайте й вчіться!



На зйомках фільму «Код да Вінчі» (2006) / Фото: Simon Mein / Columbia Pictures

Киньте виклик своїй історії — уявіть, що хтось просить вас подивитися те кіно, яке ви хочете зробити. Уявіть інших людей, яких просять витратити час на перегляд вашого фільму. Тільки так ви зрозумієте, що ви і ваші друзі по-справжньому оцінили б в кіноверсії вашої ідеї. Це і використовуйте в фільмі.

Мрійте, пишіть, обговорюйте ідеї зі співавторами, плануйте організацію. Це допоможе максимально ефективно використовувати ваші ресурси і закласти основу для роботи. Але в той же час залишайтеся відкритими до всього нового. Творчі та технічні сюрпризи відкривають нові шляхи для досягнення вашої мети.



На зйомках фільму «Фрост проти Ніксона» (2008) / Фото: Universal Pictures

Коли я був актором, то думав, що актор — центр усього, що це ключ до вирішення сцени. Але акторський досвід — це хороша підготовка, щоб стати режисером. Коли ти опиняєшся в режисерському кріслі, відсторонюється від емоцій героя, їх проблем і питань, починаєш думати більш глобально, починаєш бачити всю історію. Якщо у вас немає ніякого інтересу до акторської гри, але ви хочете бути режисером, мистецтво гри все одно потрібно вивчати. Можливо, навіть варто взяти кілька уроків. Побувавши в шкурі актора, ви зрозумієте, як відбувається комунікація всередині історії. А розуміти такі речі режисерові завжди корисно.

Зйомки — це по-справжньому захоплюючий процес. Але в основному фільм створюється під час монтажу. Тоді відбувається вся фінальна редактура. Саме під час монтажу дійсно розумієш у що може вирости твоє кіно. Незважаючи на режисерське бачення, творчі завдання тощо, в кінці кінців фільм починає жити своїм життям. Спостерігайте як це відбувається і насолоджуйтеся несподіваними відкриттями.

Я вважаю, що глядачі готові приймати складне кіно, але автори чомусь все зводять до простого героїзму. Таке спрощення не працює і нікому не цікаво. Протиріччя в кіно необхідні.

Я б щиро хотів, щоб у кожного фільму була велика аудиторія. Я завжди сподіваюся, що фільм відкриють, що глядач піде на нього і навіть здивує тебе як автора. Але я й уявити не міг, який глобальний успіх чекає «Ігри розуму». Дійсно, мені здавалося це неймовірним. Не думав я і про те, що «Кокон» чекає великий успіх. Для мене це була маленька і дуже особиста історія про зустріч звичайних людей з інопланетянами.

 
Трейлер фільму «Кокон» (1985)

Але, ви знаєте, є й інші приклади. «Чорний лебідь» виник немов з нізвідки. «Король говорить» теж. Для продюсерів та інвесторів жахливо, але насправді це прекрасно, що глядач непередбачуваний. Він завжди може тебе здивувати. Але й потрібно бути готовим до того, що глядач може здивувати тебе не обов'язково в хорошому сенсі. Іноді ти вкладаєш серце і душу в проект, робиш те, у що по-справжньому віриш, а глядач дивиться кудись в інший бік. Тому потрібно твердо знати, для чого ти готовий віддати тій чи іншій справі рік свого життя, а то й більше. Розмір аудиторії в цьому питанні не може бути вирішальним фактором.



На зйомках фільму «Дилема» (2011) / Фото: Universal Pictures

Деякі режисери — милі, деякі — придурки, деякі — товариські, а деякі — не дуже. Все це не має значення. Ми всі різні і до всіх потрібен свій підхід. Так що ж важливо? Важливо наявність смаку і здатність до судження. Важливо вміння розуміти потенціал історії. Важливо розуміння того, скільки деталей ви можете схопити і передати. Розуміння того, як зібрати воєдино розрізнені частини на монтажі. Немає значення, як ви потрапили в кіно. Чи працювали ви з маленькою групою, чи з великою. Багато чи мало часу зайняв ваш проект. Важливий результат і те, як він впливає на інших людей.

Незалежно від жанру, візьміть будь-який фільм, який вам подобається або його фрагмент. Подивіться його кілька разів. Потім перегляньте зі звуком і без звуку. Коли ви прибираєте звук, ви забираєте частину впливу сцени. Це дає вам розуміння вибору, який зробили автори. Ставте собі запитання. Як зняли цей кадр? Як рухається камера? Які засоби кіномови використовуються? На інтуїтивному рівні ми розуміємо кіно, але коли починаємо розбирати кіномову й намагаємося зрозуміти, як саме це зроблено, магія зникає. Зате ми починаємо бачити, як у фільмі все зроблено, зібрано разом.



На зйомках фільму «Гонка» (2013) / Фото Jaap Buitendijk / Universal Pictures

Якось я розмовляв про кар'єру з Енді Гриффітом, і він зазначив, що якщо ти хочеш бути чесним із самим собою, то ти неминуче час від часу будеш виводити з себе інших людей. А коли мені було шістнадцять, Генрі Фонда сказав мені таку річ: «Якщо ти любиш кіно, ставай режисером, а якщо любиш грати, зосередься на театрі». У будь-якому випадку в своїй роботі ви повинні здійснювати щось ризиковане кожні вісімнадцять місяців. Якщо ви цього не робите, значить ви не намагаєтеся і не розвиваєтеся. І Гріффіт, і Фонду говорили одну і ту ж річ — навіть в такому масовому і популярному виді мистецтва, як кіно, аудиторія легко відчує, чи займаєтеся ви ремісництвом, чи творчістю.