БОРИСЛАВА БІЛОЦЕРКІВСЬКА: «Сцена не любить скромність, треба бути рішучим і ставити перед собою ціль»
Борислава (сценічний псевдонім – BRAVA) – cпівачка, поетеса, композитор, музикант, викладач вокалу, сценарист, журналіст, організатор різних подій у сфері шоу-бізнесу. Президент Міжнародних конкурсів-фестивалів «Empire of Arts» (осінній) та «Empire of Talents» (весняний). Генеральний директор та засновник продюсерського центру «Brava Production». Голова представництва Міжнародної громадської організації «CinemaHall» у Львові. Володарка гран-прі багатьох міжнародних конкурсів та фестивалів. Фіналістка всесвітнього пошуку талантів «Avon voices» та Global Jewish singing contest «Hallelujah». Живе й працює у Львові.
ІСТОРІЯ УСПІХУ
– Бориславо, як Ви все встигаєте?
– Мені всі це кажуть, але я вважаю, що я нічого не встигаю. Я прокидаюся вранці і моя перша фраза завжди така: «Я нічого не встигаю!», але в кінцевому результаті все виходить гарно і все встигається (сміється). Себе потрібно пришвидшувати і підштовхувати щось робити.
– Кому завдячуєте своїм успіхом?
– Мабуть, мамі. Хоча вона не те, щоб підтримувала, а навпаки – казала: «Нащо тобі це треба?». А коли мені кажуть таке, то воно ще більше мене заряджає. Я дуже вперта і завдячую цій своїй рисі характеру. При чому, знаєте, мені притаманна така непродумана впертість, адже я спочатку роблю, а тоді думаю. Але кінцевий результат завжди позитивний, а це головне.
Треба завдячувати долі, що все так виходить і людям, які багато допомагають і підтримують, а ще критикують. І те, і інше завжди підштовхують: когось зупинитися, а когось рухатися вперед. Я точно належу до другої категорії людей.
– Ви коли-небудь рахували у скількох конкурсах загалом брали участь?
– Якщо не помиляюся, то більше 50-и. Зупинилася 4-5 років тому, вирішила, що треба закінчувати з участю у конкурсах і починати щось своє організовувати. Так і виникла думка створити власні конкурсні фестивалі.
Перший провели два роки тому – виношували цю ідею як дитинку :) Так буває.
– Участь в якому конкурсі для Вас є найважливішою?
– Для мене є кілька найемоційніших конкурсів, які я запам’ятала на довго. Близько семи років тому проходив Міжнародний конкурс «Avon voices», де відібрали по кілька учасників з різних країн: з України тоді вибрали трьох представників, серед яких була я. Нас возили в Париж на зйомки – це було дуже круто.
Потім був ізраїльський конкурс «Global Jewish singing contest «Hallelujah». Я ніде не бачила такої крутої організації. Все було зроблено на державному рівні, туди з’їхалися учасники чи не з усіх країн світу.
А найтеплішим для мене залишився закарпатський фестиваль «Кришталеві грона». Це щорічний конкурс, який проходить у Виноградові. Це такий душевний фестиваль! Мабуть, після того мене завжди тягнутиме на Закарпаття.
– Чи бували переломні моменти, коли нічого не хотілося робити?
– В мене таке тижнями: тиждень – переломний, наступний – ні. Коли нічого не вдається і я думаю: «Треба все кидати…», то наступного ранку вже знову кажу собі: «Ні, не треба!».
Найважчим таким моментом був рік, коли я вперше організовувала конкурсний фестиваль. В мене не було такої практики, я не знала як воно може закінчитися. Багато нюансів вказували, що, можливо, не варто продовжувати цю справу. Але ж коли дитина вчиться ходити, то падає багато раз допоки не піде. Тут так само: треба один раз приземлитися, щоб потім злетіти високо.
– Маєте основну мету в житті?
– Реалізувати себе як вокалісту, бо я дуже лінива в цьому. А ще мрію підняти на професійний рівень фестивалі, які організовую, хоча в Україні це дуже важко зробити. Хочу так їх розвинути, щоб партнери самі просилися до нас, щоб учасники з-за кордону приїжджали тисячами. Хочу таке грандіозне щось як колись були «Таврійські ігри», а може і ще краще.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про фестиваль-конкурс «Empire of Talents», який організовує Борислава
ПОРАДНИК ТАЛАНТАМ
– А багато можливостей у Львові? Чи може все-таки краще їхати підкоряти столицю?
– Юним талантам чудовою площадкою для реалізації є закордон. Це, на жаль, не Україна. Там по-іншому ставляться до культури, особливо української. Іноземцям так подобаються наші обряди, звичаї, мистецтво. Вони самі просять привозити на конкурси щось своє, українське – народний танець чи пісню. Таке враження, що там нас більше хочуть бачити і чути.
Тут можна розвиватися, але дуже важко. Хоча я вірю, що ця ситуація зміниться. І Львів стане однією такою ланкою, це гарне місто, де зараз є мало продюсерських центрів, які б активно просували обдарованих дітей. Тому ми зі своїм центром «Brava Production» будемо активно рухатися в тому напрямку.
– Чи потрібно чекати що тебе помітять чи все-таки діяти самостійно?
– Діяти самостійно. Я бачила багато випадків, коли людина каже: «Я талановита, мене заберуть». Хто забере? Вони нічого не роблять для цього.
В мене є учень, який настільки наполегливий, що я інколи заздрю цій наполегливості. Він все робить для того, щоб просунутись: нагадує про себе, щось шукає, телефонує. І я вірю, що він всього досягне, бо дуже цього хоче і робить все для цього. Такі люди досягають всього у житті. Сцена не любить скромність, треба бути рішучим і ставити перед собою ціль.
– Як Ви ставитеся до критики і як початківцям потрібно її сприймати?
– Якщо критикують – це нічого страшного. Треба вірити в свою мрію! Хоча я злюся критику, але водночас це дуже підштовхує мене діяти. Вона мені і подобається, і не подобається, але точно впливає добре й позитивно. Це факт. Якби мене весь час хвалили, я б вже лежала на ліжку і нічого не робила (сміється).
Потрібно прислухатися до всіх критичних зауважень, але ні в якому разі не відмовлятися від своєї мети. Навіть якщо вона безглузда, бо потім можна все життя себе картати, що колись зупинився. Хоча буває й не дуже об’єктивна критика, це правда.
– То Ви гадаєте, що талантами народжуються чи стають?
– Я знаю точно, що талант можна розвинути. Колись я думала, що талановитими тільки народжуються, але це не так – таланту мало. Треба працювати над собою.
Інколи приходять учні, які дуже слабенькі у своєму таланті, але вони стільки працюють над собою, що розвиваються ще більше за тих, які просто від народження обдаровані і нічого для цього не роблять.
– А, власне, з чого потрібно починати? Можливо, є рецепт успіху?
– Якщо говорити про вокалістів, то неможливо сидіти вдома і співати самому собі. Потрібно бачити, що робиться навколо тебе, які тенденції, потрібно розвивати свій голос, весь час шукати цікавий репертуар, якомога більше шляхів розвитку. Їздити по концертах і конкурсах.
– То Ви гадаєте, що участь у конкурсах дає якісь переваги?
– Однозначно! Конкурс – це класне тренування. Концерти розслабляють, а конкурси стимулюють діяти, щоб стати кращим. Призи, рівень – це таке, головне досвід, який ви отримуєте.
Ще важливою є думка журі, адже вони професіонали своєї справи і можуть багато чого корисного порадити. Минулого року одну нашу фіналістку вподобав Тимофій Нагорний, який взяв її собі під опіку і зараз активно просовує у шоу-бізнес. І таке часто буває! Конкурси, телебачення, фестивалі, такі сайти як ваш – це все допомагає і дуже дієве.
ПЛАНИ
– Які у Вас плани на майбутнє?
– Підняти на найвищий рівень фестиваль «Empire of Talents», який організовую. Ще дуже хочу зробити наш продюсерський центр всеукраїнським, а може навіть і міжнародним. Це цілком реальна ідея, але над цим треба багато працювати. Є «Союз українок», який може нам у цьому допомагати, є наша діаспора. Треба щоб дітки бачили, що є багато можливостей для розвитку, треба, щоб могли їздити в інші країни, знайомитися з іншими культурами і популяризувати нашу.
А так плани з’являються постійно, щодня якісь нові ідеї, можливо ще щось придумаю.
ФОТО: З особистого архіву Борислави
Не бути таким як всі, це не правило, не аксіома, яку треба виконувати за будь-яку ціну.
Публічна порція творчих порад з власного життєвого досвіду великого Роберта Де Ніро: про підготовку, обмеження, уміння слухати і не турбуватися про славу. Рекомендації, до речі, можуть бути застосовані не лише в акторській практиці.
Його королівська високість принц Чарльз Філіп Артур Джордж, принц Уельський (англ. His Royal Highness Prince CharlesPhilip Arthur George, Prince of Wales), або просто принц Чарльз (англ. PrinceCharles) - старший син королеви Великобританії Єлизавети II та її чоловіка принца Філіпа, герцога Единбурзького, спадкоємець британського престолу, фельдмаршал, адмірал флоту і маршал Королівських ВПС Великобританії.
КінокритикиThe New York Times обрали 10 кращих акторів минулого року - з цього списку
цілком можна звіряти свої очікування на прийдешні премії «Оскар» і «Золотий
глобус».
У творчому середовищі забобони та прикмети акторів ростуть, як гриби після дощу,
і грають, як це не дивно, не останню роль в організації кінозйомок і театральних вистав.
Багато хто вважає, що занадто пізно підкорювати Олімп слави в зрілому віці, адже популярність приходить лише до молодих. Як би не так! Ці актори на особистому прикладі довели, що можна досягти успіху, навіть якщо вам за 30.
Перш ніж потрапити до продюсера або агента, сценарій повинен пройти перевірку рідера: саме він вирішує, чи вартий той чи інший сценарій уваги. Рідер, що працює на голівудську студію та побажав залишитися анонімним, після прочитання трьохсот текстів вирішив виділити найпоширеніші помилки, які допускають сценаристи при їх написанні.
Акторські навички потрібні не тільки на сцені професійним артистам, вони стануть в нагоді і в звичайному житті. Кому і навіщо потрібно заплакати спеціально і швидко?
Прима-балерина Національної опери України Катерина Кухар відзначає 35-річний ювілей. Побачивши, як вона йде по вулиці,
відразу розумієш, що це артистка балету: вона не йде - вона летить над землею.
Великий шлях починається з маленького кроку - це закон, який працює в будь-якій справі. Якщо у людини є бажання досягти мети, то ніякі перепони не стануть йому на заваді. У тому числі - навіть якщо немає акторської освіти, а дуже хочеться грати в кіно. В цьому випадку наполегливість і завзятість - якості просто необхідні. Давайте проаналізуємо і розберемо, що найчастіше зупиняє людей в їхньому бажанні потрапити на знімальний майданчик в ролі акторів?
У рамках шостого щорічного фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» втретє відбудеться показ фільмів, створених дітьми. Десять картин-фіналістів фестивального конкурсу буде показано 8 червня у столичному кінотеатрі «Київська Русь» у присутності авторів, та в усіх містах проведення фестивалю.
Коментарі: 0