На реальних подіях. П'ять книг, від яких стає моторошно

У будь-якому трилері чи детективі важлива навіть не інтрига чи карколомний сюжет, а те, що все колись відбувалося насправді.

Документальна внутрішня напруга, що зростає з кожною сторінкою роману, сплетіння відвертості й містифікації не залишать байдужими читачів.

Дельфін де Віґан "На реальних подіях", 2018

За цим романом, перекладеним 20 мовами, режисер Роман Поланскі зняв фільм-трилер з Євою Ґрін та Еммануель Сеньє в головних ролях. Його авторка – французька письменниця, лауреатка численних літературних нагород, зокрема Ґонкурівської премії – створила справжній психологічний трилер, в якому розповідається про видавничий світ і кінематограф на прикладі загадкової історії, що сталася з головною героїнею. За сюжетом, після виходу роману, в авторки починається депресія, що межує з творчим безсиллям. І це не дивно, якщо зважити на анонімні листи, у яких її звинувачують у тому, що своїм твором вона зашкодила сім’ї, до того ж нажилася на смерті матері. Невідомо до чого б це призвело, якби не білявка на ім’я Л., з якою письменниця заприязнилася. Чи варто казати, що ставши спочатку подругою, потім компаньйонкою, загадкова Л. перетворилася мало не на двійника героїні.



Містифікацію, яка супроводжує основне дійство роману, можна порівняти з «бісівщиною» в Місячному парку Брета Істона Елліса та Мізері Стівена Кінґа. Причому до останнього читачеві невідомо, чи новоявлена подруга – це крок до нового життя чи рокова помилка. «Наступними днями не було ніяких новин від Л. – бідкається героїня роману. - Я не намагалася їй зателефонувати. Я не могла не думати над її останніми словами. Це було не застереження, а прокляття. Зловісна й невідворотна доля, яку мені напророкувала Л.»

Тесс Ґеррітсен "Асистент", 2017

Авторка цього роману, перекладеного 30 мовами, входить до десятки кращих авторів детективів та трилерів за версією The New Yourk Times Bestseller, і цього разу перед нами її чергове гостросюжетне чтиво. Протягом дійства авторка згадує реального вбивцю, відомого всьому світові як Джек-Різник. За сюжетом, детективу Джейн Ріццолі вдалося вистежити злочинця, який наслідує його манеру, і того разу їй самій ледь вдалося уникнути смерті саме від Джека-Різником ХХI століття на прізвисько Хірург. Від того часу вбивця сидить у в’язниці, але в місті з’явився черговий злочинець, який повторює його стиль. І роман недаремно називається Асистент, адже, повторюючи почерк Хірурга, він ніби справний помічник наслідує рухи лікаря. До всього ж сам Хірург тікає з камери, і тепер убивці діють разом. З вулиць дедалі частіше зникають жінки, невдовзі дійде черга до головної героїні, яка продовжує розслідувати злочини, залишаючись єдиною жінкою-детективом у відділі.



«Уже почали роїтися мухи. Дрібні шматочки плоті, які спеклися, пролежавши чотири години на гарячому асфальті на півдні Бостона, виділяли щось на кшталт хімічного оголошення «Обід готовий!». Повітря аж гуло від мух. Останки тулуба прикрили, але пожирачі мертвої плоті мали чим побенкетувати. Фрагмент черепа долетів аж до підвіконня другого поверху й упав у ящик із квітами. Клапті мертвої плоті приліпилися до припаркованих автомобілів. Детектив Джейн Ріццолі ніколи не скаржилася на шлунок, але навіть їй довелося зупинитись, заплющивши очі й стиснувши кулаки, картаючи себе за цей момент слабкості. «Тільки не знепритомній. Тільки не знепритомній».

Тоні Моррісон "Кохана", 2017

Роман базується на реальній історії рабині, яка дівчиною втекла з рабовласницького Кентуккі у вільний штат Огайо, вбивши при цьому свою маленьку дочку. Гріх насправді смертний, адже скоєно злочин, після якого розпочинається містика. Утім, навіть після жахливої трагедії образ дочки, втілений у привиді, не може зникнути з материнського серця, а генетична пам’ять і незцілима образа, випалена в серцях, не може бути виправдана заявами про рівність та єдність білих і темношкірих американців.



Роман був удостоєний Пулітцерівскої премії (1988), а згодом на її авторку чекала Нобелівська премія (1993) До речі, під час отримання премії авторка заявила, що немає жодного відповідного пам'ятника, дошки, надгробку, стіни, парку, фойє хмарочоса», які б увічнювали пам'ять людей, забраних у рабство і привезених в США. «Немає навіть крихітної лавки біля дороги, - додала вона. - І оскільки такого місця не існує, книга буде грати цю роль». Після палкої промови авторки роману у важливих історичних місцях, пов'язаних з рабством у США, почали встановлювати «меморіальні» лавки на знак скорботи і прощення.

Крістін Генна "Соловей", 2017

Цей роман – про реальні події у Франції часів Другої світової війни. Мати помирає від хвороби, батько починає пити, дві дочки залишаються напризволяще і самі вирішують свою долю. Дівчата абсолютно різні, як за характером, так і щодо ставлення до життя. Хтось бунтарка по-своєю природою, а хтось хоче просто вижити. Тим часом чоловік старшої дочки іде до війська, а вона добре знає, якими звідти повертаються. Натомість її молодша сестра – юна бешкетниця, яка постійно порушує правила, не бажаючи миритися з ситуацією.



Але війна все ближче до їхнього мирного села, і ось уже на постій до старшої сестри приходить німець, і їй треба вирішувати – чи боротися з долею, чи, знов-таки, виживати. Молодша сестра сповнена рішучості боротися з загарбниками. Безрозсудна і ризикова, вона готова на все, але батько змушує її вирушити в село до старшої сестри. Потрапивши з іншими біженцями під німецьке бомбардування, дівчина зустрічає посеред хаосу і смерті хлопця й закохується в нього. Так починається її шлях у партизани. Вона не озирається назад і не шкодує про свої вчинки, знову і знову ризикуючи життям, рятує людей. Таким чином, кожна з двох сестер, різні за характером і долею, ведуть свою власну війну.

Ирина Лобусова "Соль с Жеваховой горы", 2018

Одеська епопея у цьому романі відомої дослідниці міської старовини триває. У попередніх ретро-романах серії мова була про часи Громадянської війни, коли влада в Одесі постійно змінювалася. Але навіть у страшному сні головній героїні не могло привидітися, що доля знову зведе її з людиною, яку вона боїться і ненавидить, - з Григорієм Котовським, легендарним червоним командиром, а насправді - бандитом і вбивцею. Повернувшись до Одеси, він намагається отримати владу над усім кримінальним світом - з його розбірками, вбивствами, контрабандою. І щоб протистояти йому, героїні доводиться повернутися у своє минуле. В якому, здається, все проти неї.



«...Потом что-то произошло. Вдруг раздался шум. Был он чем-то похож на отдаленные раскаты грома, и Таня страшно поразилась - откуда здесь, в катакомбах, вдруг взялся гром? Поначалу это были действительно отдаленные раскаты, которые становились все громче и громче. Затем они стали стремительно нарастать. Камни зашатались. Таня побежала. Катакомбы стали рушиться прямо на ее глазах. Грохот. Страшный грохот, как будто звук взрыва, вдруг заполнил все пространство вокруг, захватил весь окружающий мир... Таня закричала, протянула руки вперед, пытаясь оградить себя от этого ужаса. Камни летели со всех сторон. Таня все кричала и кричала, а мир ее навсегда рушился, разрушая все вокруг, в том числе и ее саму, погружая под острым и желтыми обломками...»